До Я. Правицького
З Маначинівки 1785 року, жовтня 3-го дня
Хай буде з тобою той мир, що вищий всякого розуму!
Пробач мені, коли чимось скривдив тебе, перебуваючи серед Вас. Ти знаєш, що я дратівливий, але ти знаєш також, що від природи я схильний до людяності і незлобивості, які стверджують людину. Добра, тобто справжня, людина завжди виносить добре із доброго скарбу серця.
